Тим’ян (чебрець)

Цю фундаментальну для французької кухні спецію у нас іменну по-різному: тим’яном, і чебрецем (з ботанічної точки тут помилки немає, це споріднений вид), і навіть чабером (що вже докорінно неправильно). Тим’ян-чебрець росте в помірному кліматі, від Норвегії до Сибіру – включаючи, звичайно, Францію. А ось чабер росте на південь і має інший аромат: його недарма називають «перцевою травою», тому з тонким французько-прованським чебрецем плутати його не варто.

Чебрець традиційно входить до складових спецій різних народів світу: французького «Букета Гарні», йорданської «Захтари», єгипетської «Дуккі» та прованських та середземноморських трав, розпіарених оптовими продавцями спецій.

Для чого це потрібно на кухні?

Тим’ян (чебрець) – це пряність, що має сильний аромат і гострий смак, який злегка нагадує кмин і аніс. В якості спеції зазвичай використовують свіже або сушене ароматне листя чебрецю – і вони з простого гарніру зможуть зробити страву середземноморської кухні.

Тим’ян дозволяє розкрити аромат м’яса, тому його часто використовують для тушкованого та смаженого м’яса (особливо баранини). Також чебрець підійде для грибних соусів, запеченої риби, птиці, сирів та салатів. Він повністю розкриває свій аромат при тривалій тепловій обробці, тому його кладуть на початку приготування. Пам’ятай і про те, що чебрець – спеція досить «сильна», і для того, щоб він розкрив смак страви, а не перекрив її, важливо акуратно вибирати дозування. А ще свіжий чебрець використовують для напоїв: його заварюють разом із чаєм чи іншими травами (м’ята, меліса) та готують із ним лимонад.