Коріандр

Коріандр – це невелика однорічна трав’яниста рослина, про «чарівні» властивості якої говорять з давніх часів. І хоча ми звикли асоціювати кінзу-коріандр швидше зі стравами азіатської кухні, його батьківщиною вважаються країни Середземномор’я: коріандр вирощували стародавні єгиптяни, греки та римляни.

У коріандру тверде кулясте насіння: воно має приємний пряний солодкуватий аромат з деревними нотками. Використовують їх як цілими, і меленими. Крім них використовують і листя коріандру – саме їх коректно називати «кінзою». Кінза має різкий своєрідний запах і гіркуватий смак і зараз особливо популярна в кавказькій кухні (де входить в основу, як мінімум, соусу сацебелі та супу харчо). Знову ж таки, кажуть, що ця спеція стимулює травлення, а тому добре поєднується з м’ясом.

Для чого це потрібно на кухні?

Коріандр – приправа загальносвітова, і знайти її можна в традиційних стравах від Мексики до Балі. Молотим коріандр додають у страви з риби та м’яса, супи, сири, ковбаси, страви з бобових, овочів, різноманітні соуси – тобто практично куди завгодно.

Цілі зерна коріандру додають у квашену капусту та інші ферментовані закуски. А мелений коріандр входить у багато сумішей, чудово поєднуючись з іншими прянощами та спеціями: в індійські карі та масалі, ефіопську бербере, туніському офаці.